Проведення конкурсу «Найкращий студент року» в нашому університеті вже стало доброю традицією. У ньому можуть брати участь студенти денної форми навчання 1-6 курсів, які мають високі показники в навчанні, займаються науково-дослідною роботою, беруть активну участь у громадському житті вишу. Під час чергового засідання вченої ради ректор ТНМУ, професор Михайло Корда вручив подяки переможцям конкурсу – найкращим українським та іноземним студентам вишу. Відзнаку отримав, зокрема, студент 4 курсу медичного факультету Олександр Теренда, який здобув перемогу в номінації «За вагомі досягнення в науковій роботі» (премія імені Івана Горбачевського). В інтерв’ю «Медичній академії» Олександр розповів про своє навчання, участь у студентських наукових гуртках, про теми, які обрав для досліджень, осмислюючи їх з точки зору науковця, а також про те, що вкладає в поняття «відпочинок», про захоплення, що заряджають енергією та позитивом…
– Новий навчальний семестр для вас розпочався з приємної події – ви отримали відзнаку за вагомі досягнення в науковій роботі. Розкажіть про свої здобутки докладніше.
– Я є членом студентських наукових гуртків з медичної біології, нормальної фізіології, патологічної фізіології, мікробіології, анатомії, соціальної медицини. За час навчання опуб- лікував 11 тез наукових доповідей. Теми досліджень різні. Ось лише деякі з них: «Визначення вмісту фтору в питних водах Скалатської територіальної громади Тернопільської області», «Вплив якості сну на автономну регуляцію серцевого ритму», «Індивідуальне сприйняття часу – фактор ризику розвитку захворюваності в молоді», «Вплив соціального середовища на зміну поведінки пацієнтів з гіпертонічною хворобою», «Вплив N-(3-(амінометил)бензил) ацетамідин і L-аргініну на процеси утворення NO при інтоксикації парацетамолом»… Я також є співавтором двох наукових статей, що побачили світ у фахових виданнях. Стаття «Індивідуальне сприйняття часу – рання прогностична ознака розвитку захворювань» надрукована в журналі «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України», а «Особливості дистанційного навчання студентів в умовах пандемії COVID-19 (за результатами анкетування)» – в журналі «Медична освіта». З тезами більшості своїх наукових статей виступав на Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених, які традиційно відбуваються на базі навчально-оздоровчого комплексу ТНМУ «Червона калина», науково-практичній конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю «Інновації в медицині та фармації» в Івано-Франківську. Зокрема, 2018 року на XXII Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених, зорганізованих ТНМУ, отримав диплом ІІ ступеня. Був учасником XXIIІ і XXIV Міжнародних медичних конгресів студентів і молодих вчених, де здобув два дипломи ІІ ступеня.
– Ви також 2019 року гідно представили ТНМУ на Всеукраїнській олімпіаді з анатомії.
– Так, я став переможцем Всеукраїнської олімпіади з анатомії й отримав диплом І ступеня. Це було на 2 курсі. Хотів перевірити рівень своєї підготовки й результатом задоволений. Минулий рік запам’ятався, зокрема, участю в ІІ Міжнародному українсько-німецькому симпозіумі «Громадське здоров’я у соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах реформування та перспективи розвитку». В умовах пандемії COVID-19 cимпозіум у нашому університеті відбувся дистанційно в онлайн-режимі.
– Ви студент державної форми навчання?
– Так, я навчаюся за державним замовленням. На першому курсі перший семестр отримував академічну (звичайну) стипендію, надалі – підвищену.
– Берете участь у громадській діяльності?
– Охоче долучаюся до волонтерських і просвітницьких акцій студентів нашого університету. Нещодавно разом зі студенткою четвертого курсу медичного факультету Аліною Жемелою зорганізували курси домедичної допомоги для одинадцятикласників Скалатської загальноосвітньої школи. Переконаний, що дуже важливо знати, як діяти, щоб допомогти врятувати людське життя. Адже ще до приїзду бригади екстреної медичної допомоги людина може померти, приміром, у випадку гострої затримки кровообігу, масивної кровотечі, непрохідності дихальних шляхів… Дирекція школи, де, до слова, й я навчався, ініціативу підтримала. На заняттях ми крок за кроком навчали та показували, як правильно надавати домедичну допомогу, не наражаючи себе на небезпеку та не погіршуючи стан потерпілого. Сподіваюся, наші курси підготують молодих людей до складних життєвих ситуацій. Підготовлений же означає – озброєний!
– Ви випускник Скалатської ЗОШ І-ІІІ ступенів?
– Так, я народився та виріс у цьому стародавньому містечку. Моя мама Наталія Олександрівна Теренда, професорка кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ТНМУ, свого часу закінчила наш університет за спеціальністю «лікувальна справа» з дипломом з відзнакою. У Скалаті мама працювала лікаркою-терапевтинею місцевої лікарні й щодня до неї за допомогою зверталися десятки пацієнтів, тож я з дитинства знав, що робота лікаря надзвичайно важлива. І все, що пов’язане з медициною, мені було цікаве. Скажімо, про те, як правильно вводити ліки та в яких випадках це треба робити внутрішньом’язово, а в яких – внутрішньовенно, я знав вже у шостому класі. Моїми улюбленими навчальними дисциплінами були біологія та хімія. Біологію я знав найкраще в школі. З 9 класу брав участь у районній та обласній олімпіадах з біології й отримував дипломи I або II ступеня. В районній олімпіаді з хімії посів 2 місце. Закінчивши школу зі срібною медаллю, подав документи до ТНМУ, щоб навчатися в найкращому, на мій погляд, медичному університеті України.
– В якій галузі медицини хотіли б працювати в майбутньому?
– Наразі спеціальність «анестезіологія-реаніматологія» – в пріоритеті. А ще – кардіологія. Якщо ж йдеться про хірургічне лікування, то насамперед мене цікавлять два напрямки – кардіохірургія та абдомінальна хірургія.
– Хто любить вчитися, той зазвичай і відпочивати вміє. Які ваші захоплення?
– Люблю футбол. У Скалаті відвідував дитячу спортивно-юнацьку школу й об’їздив з командою всю область, беручи участь у різноманітних футбольних змаганнях. Закінчив з відзнакою музичну школу, граю на фортепіано. Вмію та люблю також готувати смачні страви.
– Які зі страв – найулюбленіші?
– Обожнюю піцу й страви польської кухні. Зупа «Журек» (національна польська страва) – то, гадаю, найкращий суп, який придумало людство. У східній кухні особливо смакує плов. В українській – борщ. Ще люблю готувати різні салати. І випічку: торти, бісквіти, медівники. Для мене це навіть простіше, ніж борщ зварити.
– «Журек» вдома готуєте?
– Ні, бо для цієї зупи потрібна спеціальна закваска, яку в нас у крамниці не купити, а готувати її самому довго та витратно. Ласую «Журеком», коли приїжджаю до Польщі відвідати хресну маму. Вона працює лікаркою в повітовому центрі Опольського воєводства – місті Ниса.
– Новорічні й різдвяні свята де відзначали?
– Удома, з батьками. З початком другого навчального семестру моїм другим домом знову став університетський гуртожиток. Для проживання студентів тут створені гарні умови: блочна система, добре обладнані кухні, чисто, комфортно.
– Ваша улюблена цитата?
– Взірцем мудрості, на мій погляд, є відомий вислів Вінстона Черчілля: «Не бажайте людині здоров’я й багатства, а бажайте удачі, бо на «Титаніку» всі були багаті та здорові, а удачливими виявилися одиниці!».
Лідія ХМІЛЯР